Про свою любов до рідної країни можна виражати з парламентської трибуни, за святковим столом разом з родиною, а можна – провести Фестиваль, зустрітися з однодумцями і разом зустріти головне свято всіх українців .

Цим шляхом вже третій рік поспіль йде в Гуляйполе, на батьківщину славетного анархіста, Олесь Доній з однодумцями, які допомогли зробити справді масовий на лівому березі Дніпра андеграундний фест «День Незалежності з Махном». За 25 грн з особи та стільки же за намет культурна спільнота отримала не тільки вільну перепустку на стадіон «Сільмаш», будинок Культури, стіну Свободи та на «Кінне поле», але й доторкнутися до найсучасніших зразків української  музично-літературної спадщини.  Розпочався «День Незалежності з Махном» з символічного проїзду по місту на тачанках, заохочуючи всіх бажаючих оригінально провести вихідні. За два дні фестивалю «..з Махном» національно свідомі туристи почули вірші зі справжньої гуляйпільської тачанки С.Поваляєва, Л.Ульяненко, П.Коробчука, Д.Лазуткіна, О.Корж, І.Цілик та інших читців і побачити сучасну легенду української поезії – Сергія Жадана, який своїм виступом ще раз підтвердив свій літературний статус. А ще – театральні вистави та перформенси, козацькі забави на конях, фаер-шоу , феєрверк та жонглювання смолоскипами, у вечері «махновців» розважали своїми музикальними витворами популярні гурти «Дримба Да Дзига», «Фліт», «Топоркестра», Сергій Бабкін, «Мертвий півень», IQ-48, «Крихітка Цахес», «Бумбокс», «Zdob si Zdub».Як зізнався батько фестивалю Олесь Доній, проводити «День Незалежності з Махном» - справа важка та не благодатна, адже витрати на фест ніяким чином не окуповуються. І якщо  порівняти його з такими заходами, як Київська, Луцька, Харківська Барикада, Барикада на Тузлі чи Вертеп у Карпатах,  то «День Незалежності…» - фінансово провальний і суто патріотичний проект Донія. «Всі ці три роки у фестивалю немає жодного спонсору, - каже Олесь, - ми тільки чуємо звідусіль, що ціна білетів занадто висока. Хоча вхід на заходи на Правобережній Україні в рази три більше». Але Олесь Доній не збирається руйнувати вже започатковану традицію, бо саме тут у серці російськомовного регіону молоді люди більше ніж де потребують відчувати пульс сучасного культурного життя України, прагнуть доторкнутися до своєї спадщини, щоб перестати блукати в темряві і звільнитись від інформаційних кайданів підступних пропагандистів.